Як знайти свій стиль
Горнятко кави з коньяком? Рекомендую додати мед. Той самий напій, якого ви прагнете в кінці осені. Наймальовничіша пора року. Хочеться взяти пензель, полотно, написати мальовничий етюд або осінню розповідь – трохи сумну або веселу – про Хелловін.
Однак замість етюду можна написати авторську картину або роман і внести свій вклад у світову культуру. До речі, картину, автор якої має свій впізнаваний стиль, свою тему, можна продати за 10 000$. А за романом відомого письменника, що має свій стиль, жанр і ІМ’Я, полюватимуть видавництва.
Як знайти свій стиль?
Поки ви п’єте каву, поговоримо на цю тему.
Це питання задають багато початківців художників слова і пензля. Дизайнери одягу, ювелірних виробів, інтер’єру і навіть садового дизайну, також задають собі це питання.
Знайти свій стиль важливо, щоб стати Творцем. Є ремісники, чудові майстри, а є – Творці. Саме вони створюють нові напрямки в мистецтві, нові техніки виконання, не турбуючись про те, що про це скажуть інші.
Це важкий Шлях самопізнання, помилок, пошуків, розчарувань до точки кульмінації – просвітлення. Авторський стиль – це Шлях прозріння. Це створення архітектури, свого Світопорядку. Це автентичність, унікальність і навіть нові техніки, що випливають з вашого унікального бачення світу. Однак шлях до нього непростий.
Творець може народитися навіть з ремісника. Якщо той зважиться стати на тернистий Шлях Художника.
Ремісник у письменництві, в образотворчому мистецтві – це правила, техніки. Певний жанр або вже існуючий стиль. Вибирай! База повинна бути. Адже спочатку ми вчимося писати букви і читати по складах. Після школи майстерності можна почати з експериментів, але краще – з усвідомлення себе. Хто я? Що я насправді хочу? Що мої картини, романи дадуть мені і людям?
В українській музиці намітилися новаторські зрушення, адже музиканти раніше за всіх реагують на зміни у світі та суспільстві. Зараз в українській сучасній музиці немає певних стилів. Головне – автентичність, унікальність. Однак несхожість не повинна бути «порожньою». Вона повинна йти від серця і бути наповненою. Це енергія. І чим вищі вібрації Художника і ширше його хвильове поле, тим більше він віддає і сильніше притягує до своєї творчості людей.
Багато хто говорить про бренд, але це вже інша, меркантильна площина. В Європі та США цим займаються агенти, якщо побачать у вас потенціал для заробітку. Але спочатку ви повинні ПОВІРИТИ в себе, у свою особистість. Знайти в собі Творця.
Мій приклад
На четвертому курсі я порушила традицію академічного живопису, якої від нас вимагали. Просто я інакше не могла. Як екстрасенс (тоді навіть слова такого не знала), я гостро відчувала колір, відтінки. Писала натюрморти не нудними лесируваннями, що вбивали колір, а брала його пензлем відразу – дзвінко і чисто. Мої акварелі були саме такими.
На переглядах йшла суперечка викладачів, коли вони повинні були оцінити мої роботи. А в коридорі під дверима прислухалися однокурсники. «Сорокіна, знову не знають, що тобі поставити!» – підколював мене один з них.
З Художньої Академії на перегляди приходили студенти заради моїх робіт. Дізналася про це випадково приблизно через п’ятнадцять років, коли на Хрещатику мене зупинили незнайомі люди і почали розповідати, як надихалися моїм живописом.
Але мої знахідки в живописі ще не були знайденим стилем. Я ще не знала себе. Не знала, ХТО я? Про що хочу говорити в цьому світі. Не була знайдена ТЕМА. До речі, яка сама нізвідки не вистрибує зі словами: «Ось я! Візьми мене!» Ні. Це довгий Шлях пізнання світу і себе.
Після моїх успішних робіт у мене була тривала перерва. Я не створювала картини. Працювала дизайнером інтер’єру. Народила двох дітей поспіль. Викладала образотворче мистецтво в Школі майбутнього, в Художній школі і в своїй приватній студії.
Поява свого стилю
Але мої знахідки в живописі ще не були знайденим стилем. Я ще не знала себе. Не знала, ХТО я. Про що хочу говорити в цьому світі. Не була знайдена ТЕМА. До речі, яка сама нізвідки не вистрибує зі словами: «Ось я! Візьми мене!» Ні. Це довгий Шлях пізнання світу і себе.
Після моїх успішних робіт у мене була тривала перерва. Я не створювала картини. Працювала дизайнером інтер’єру. Народила двох дітей поспіль. Викладала образотворче мистецтво в Школі майбутнього, в Художній школі і в своїй приватній студії.
Крім цього, доля шпурнула мене у вивчення великих Вчень, езотерики та Авестійської астрології. Я навчалася у тибетського лами, осягала Східну медицину та Фен-шуй. Читала китайських Вчителів. Їхнє розуміння світу було близьким і згодом стало основою. Але до цього я прийшла в Православ’я. Тому що шукала захисту для себе і свого первістка. Війна з відьмою, силами Темряви тривала роки. Всі, хто був поруч, включаючи мене, відразу повірили і в Бога, і в чорта. Моє духовне життя, повне містики, було в ті далекі роки таємницею і більш реальним, ніж звичайне.
Ймовірно, мені був потрібен такий пинок. Тому що, коли я відчула, що хочу створити картину, у мене до цього моменту вже склалося своє бачення світу. Були Знання. Я дозріла як особистість і мені було байдуже, хто що скаже. Я просто творила, створюючи свої світи, пов’язані з моєю землею. Першою картиною була «Птах Сва» – мати українців і всіх слов’ян. А першим усвідомленим романом стала дилогія «Птах Сенмурв».
Тема з’явилася природно, виходячи з мого внутрішнього «Я», з побудованого мною світогляду. Зі страждань, зростання від страху до усвідомлення себе, отримання меча на невидимому рівні. Перемоги над Темрявою. Мої картини несуть енергію сонця і любові. Біля пейзажів я сама грілася взимку і отримувала енергію. У романах – та ж енергія і дорогоцінні камені Знань. З власного досвіду. Ось так це працює.
Допили каву? Сподіваюсь, розмова була корисною і приємною.
З любов’ю Світлана Сорокіна.
ФОТО: автор Світлана Сорокіна, портрет «Миргородська Біла відьма»
Add Comment